В свое время в газете «Набат» г. Кременчуга, можно было почитать, обменятся и обсудить книжные новинки. Что я часто и делал с приятелем и корреспондентом газеты А. Сергиевским. Об одной книге, не потерявшей злободневности сегодня и пойдет речь. Потому, что мы живем – как голосуем…

Дедом Юлии Тимошенко-Григян по отцу был Абрам Кельманович Капительман — об этом пишет Дм. Чобот в своей книге «Макуха або штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»

Эта интересная 350-страничная книга известного и смелого публициста Дм. Чобота вышла в свет в конце 2010 года в издательстве «Просвіта» (город Броды Львовской области). В послесловии к ней автор пишет: «Про БЮТ я написав три книжки: «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ», «Фарисеї, або Неоголошена війна України» і «Ананас, або Новий план захоплення Києва». Всі вони гостро-викривальні, у них наводяться численні факти негідної, фарисейської діяльності лідерів БЮТ. Жоден факт ніхто не заперечив и не спростував, мене лише звинуватили у антисемітизмі. Зробив це у прямому ефірі «5-го каналу» провідний політехнолог тимошенківської бізнес-політичної організації. І коли ведучий Роман Скрипін попросив його пояснити те, у чому полягає антисемітизм Дмитра Чобота — пан Медвєдєв, не знайшовши нічого ліпшого, заявив, що критикуючи М. Бродського, автор розповів про його єврейське походження та назвав єврейське прізвище його предків, торкнувши інших єврейських питань. Можна лише уявити, який антисемітський ґвалт зчинять у БЮТ цього разу…» 

 В новой книге Дм. Чобота много интереснейших глав, таких как: «Британський бізнес Тимошенків», «Юлина тисяча», «Помаранчева зозуля», «Квота Юлії Тимошенко», «Жінка ціною в 11 мільярдів доларів», «Адвокати диявола», «Кримінальні справи 1998-го», «Кримінальні проблеми початку ХХІ століття» и др. К этому добавим, что в свое время «великий борец с мафией», нардеп Украины от Кременчуга, уроженец захолустного села Миргородского района Григорий Омельченко в газете «Информационный бюллетень» (редактор Тамара Просяник) беспощадно разоблачал криминальные похождения «газовой принцессы» Юлии Тимошенко. Прошло время. И «комиссар Каттани»-Омельченко дурковал в БЮТе  являясь чуть ли не главным телохранителем лидерши БЮТ леди Ю. Вот такие парадоксы!!! Но это отступление… 
 На книгу Дм. Чобота «Макуха або штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко» писать рецензию нет никакого смысла. Ее надо просто прочитать и сделать самостоятельные выводы. Кстати говоря, Дм. Чобот и оперирует в основном только фактами (фактическим материалом). Но почему в заглавии книги присутствует слово «макуха»? Дм. Чобот в предисловии поясняет значение этого слова… 
 «Макуха — приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшника, ріпака, сої та інших олійних культур; вживається як добавка до корму для заготівлі тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб». 
 В конце книги Дм. Чобота опять вспоминает о макухе… 

 «Докладно вивчивши методи діяльності верховодів БЮТ та його лідера, ловлю себе на думці: все у них пов’язане з макухою. За її допомогою вони приваблюють і купують виборця, здійснюють обмани, авантюри, провокації та інші, негідні порядних людей, вчинки. Невже вони думають, що макуха є міцним і надійним стержнем довготривалої і стабільної політики розвитку держави та поліпшення благополуччя народу? Мабуть, ні. Вони просто мають людей за дурнів. Тому Юлії Тимошенко та її близькому оточенню слід нагадати гарну єврейську мудрість: «Так завжди не буде!» а заодно й процитувати видатного українського поета Бориса Олійника:

  Народ не візьмеш на макуху,
 Він оддаля відрізнить чин:
 І хто є син його по духу,
 І хто по духу — сучий син…»
 …Ну макуха так макуха!

Остановимся же в 350-страничной книге на большой главе из 30 страниц под названием «Родовід Ю. Тимошенко». К этой главе предпосланы слова самой «леди Ю»: «У мене по лінії батька всі латиши до десятого коліна а по лінії матері — всі українці».
Так ли это?

 «Справа родинного дерева Юлії Володимирівни виглядає вкрай темною. І хоча про Ю. Тимошенко написано кілька книжок, у жодній із них читач не знайде суттєвої інформації не те що про дідів-прадідів, а й навіть про її батьків…» — пишет Дм. Чобот…
 В чем же дело?
«Поясніть, будь ласка, як таке може бути, що батько Юлії Тимошенко Григян Володимир Абрамович — вірменський еврей, мати Людмила Миколаївна Телєгіна — росіянка, а вона за документами — українка?»
Такой вопрос задавали Дж. Чоботу во время избирательной компании в 2002 году в Днепропетровске, когда он был членом «Батьківщини».
Затем появилось сообщение земляка и ровесника «леди Ю» Евгения Альфредовича Червоненко, который никогда не скрывал своего еврейского происхождения. Он публично по ТВ сказал, что мать «леди Ю» — еврейка, а отец — армянин. После этого пресс-служба «Батьковщины» сразу сделала заявление, что отец Юлии Владимировны латыш, а мать — украинка. Сама же Тимошенко, не моргнув глазом на одной из пресс-конференций уточнила, «що її батько по своїй лінії до 100-го коліна латиш». В другом заявлении она ограничилась 10-м коленом…

В 2005 году несколько израильских газет опубликовали статьи «Еврейские корни Тимошенко» (www.fraza.com.ua) и «Галахическая еврейка Тимошенко, революция и гиперсионизм»… Журналист М. Остров в частности писал: «Припустимо, що батько Тимошенко насправді — латиш. Але питання все-таки залишається — чому діда Тимошенко звали Абрамом? Ви знаєте багато латишів «до 100-го коліна» з чисто єврейським іменем Абрам? Ми готові битися об заклад на 5 кілограмів сала, що можна обійти всю Латвію (тай усю Прибалтику) і не знайти жодного прибалта на ім’я Абрам Грігян (ім’я діда Тимошенко). Зате таке ім’я цілком характерне для вірменських євреїв». Подальші дослідження не виявили у Прибалтиці людей із прізвищем Грігян і навіть Грігяс, зате у Вірменії вони є, особливо їх багато у Нагірному Карабасі…
 В другой статье израильтянина Шимона Бримана говорится: «У двух єврейських общинах мені під великим секретом сказали, що Тимошенко — галахічна еврейка. Нічого дивного. Якщо помаранчева синагога допомагає повсталим, то чому б єврейці не очолити український національний рух?» (www.fraza.com.ua).

Еще раньше была опубликована статья некоего Хаима Греца. В ней были следующие слова: «Великий Ізраїль, який планують будувати гіперсіоністи, має потребу у сильному і незалежному союзникові у своєму регіоні. Таким на їхню думку, могла б стати «Україна Тимошенко». Як стало відомо, в Ізраїлі є документи, які підтверджують, що Юлія Тимошенко є галахічною єврейкою».

Вот как Дм. Чобот рассказывает о родословной Ю. В. Тимошенко по линии отца…
Дедом Юлии Владимировны Тимошенко был Абрам Кельманович Капительман. Сам Владимир Абрамович Григян (отец «леди Ю») писал в своей биографии (на русском языке)…
«…Отец мой Капительман Абрам Кельманович, родился в 1914 году. До Великой Отечественной войны закончил пищевой техникум, работал на Днепропетровской кондитерской фабрике. В 1935 году он поступил в Днепропетровский госуниверситет, который окончил в 1940 году. После окончания госуниверситета он был направлен на работу в г. Снятин на должность директора школы. В том же году он был призван в армию. В 1944 году мой отец погиб в чине старшего лейтенанта связи…»

 Жену Абрама Кельмановича Капительмана звали Марией Иосифовной Григян, она родилась в 1909 году, так пишет в автобиографии ее сын (отец Ю. В. Тимошенко) Владимир Абрамович Григян. До войны бабушка «леди Ю» работала на Днепропетровской кондитерской фабрике, где она и познакомилась с будущим мужем Абрамом Кельмановичем Капительманом. 3-го декабря 1937 года у них родился сын, которого назвали Владимиром, но в ЗАГСе его записали не на фамилию отца, а матери. В своей автобиографии Владимир Абрамович Григян утверждал, что он по национальности латыш (?). Его детство прошло в военные годы и во время гитлеровской оккупации он с матерью проживал в Днепропетровске. В 1945 году пошел в первый класс Днепропетровской школы №33, затем учился в школе №100. По окончании школы работал на кондитерской фабрике рабочим и одновременно учился на вечернем отделении химико-технологического института.

 Мать «леди Ю» — Людмила Николаевна Телегина (Григян, Нелепова) родилась в 1937 году. Ее вторым мужем и стал Владимир Абрамович Григян. В этом браке родилась 27 ноября 1960 года дочь Юлия. Ей было 3 года, когда родители разошлись. Мать вернула фамилию первого мужа (Нелепова), а дочка Юля осталась на фамилии отца — Григян.
Дм. Чобот в книге отмечает: «Якби дід не пожертвував своєю родинною гордістю, то Юлія Володимирівна до заміжжя могла б мати дуже миле прізвище — Капітельман…»

 Любопытно то, что прабабушка «леди Ю» Елена Титовна родилась в 1893 году в селе Мартыновка Кишеньковского повета Полтавской губернии. В браке с Иосифом Иосифовичем Григяном у них и родилась дочка Мария Иосифовна Григян, будущая жена Абрама Кельмановича Капительмана. У них родился сын Владимир Абрамович Григян — отец Юлии Владимировны… Сам же Иосиф Иосифович Григян родился в Риге. Во время войны России с Японией он должен был быть призванным в действующую армию, но от службы «ухилився» — «заплатив лікареві 50 рублів і був нібито через хворобу демобілізований з армії». Через некоторое время из Риги он уехал в Днепропетровск. Про взятку в 50 рублей в книге пишется: «…слід зазначити, що 50 царських рублів становили досить пристойну суму, корова на той час коштувала 10-15 рублів. Далеко не кожний новобранець мав у кишені такі гроші для відкупу. Вже цей факт свідчить, що сім’я Григянів у Ризі до бідних не належала…»

 У «леди Ю» есть родной брат по линии отца — Владимир Владимирович Григян. Разведясь с мамой Ю. Тимошенко, ее отец в 1965 году женился на уроженке Днепропетровской области Людмиле Васильевне Войтенко. 30 мая 1969 года у них родился сын Владимир Григян, который сейчас живет с женой Валерией в Днепропетровске. Во всех документах биографического характера родной брат Юлии Тимошенко записан русским…

 Таково генеалогическое дерево Ю. В. Тимошенко-Капительман-Григян по версии автора книги «Макуха або штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко», а ныне партии «Батькивщина», что «пятой колонной» марширует в украинский Кнессет (ВерховнуюРаду), под руководством  «газовой баронессы» на еврейской горошине.  Что касается Кнессета, то  Эдуард Ходос в книге «Между Спасителем и Антихристом» пишет: «Парламентские выборы еще 2002 года показали – более чем 65% депутатских мест заняли евреи, превратившие Верховную Раду в украинский Кнессет, или по терминологии Бориса Миронова, в балаган». 

Николай Яременко

Источник: velykoross.ru